«Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадичних прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів» – Мар’яна Полянська, «Чортківський вісник» 24 листопада 2017 р.

Епіграфом я взяв рядки редактора «ЧВ» зі статті про річницю початку Революції 2013 – 2014 рр., відзначення якої часто-густо пройшло у «рожевих окулярах». Більше, ніж дивним і неприємним є актуальність означеної цитати із сьогоденням. Минулого тижня я був у Києві, зокрема, на вул. Грушевського біля Верховної Ради – піраміди шин, десятки наметів активістів руху «Визволення». Вони протестують проти депутатської недоторканості, торгівлі з ворогом, переслідувань політичних опонентів, інших злочинних елементів системи влади.

Хоча, є чимало людей, ніби й патріотів, які не мають здатності сприймати та аналізувати інформацію, не прагнуть «визволення» свідомості, тому і далі вірять владі та хвалять успіхи «життя по-новому». Головний пропагандист того життя обіцяв очистити й судову систему влади, яка разом з прокуратурою є визначальними елементами дієвості суспільства.

1 грудня – День працівників прокуратури. Пригадую, як Юрій Луценко, будучи міністром МВС, скаржився, що бандити не сидять у тюрмах, бо процес блокує прокуратуру і суди. А тепер, коли він головний «прокуратор»?

Декілька фактів про судову систему. За даними проекту «Prosud», суддя Апеляційного суду Києва В. Глиняний за останні роки став рекордсменом за кількістю поданих на нього скарг, а також – за власністю квартир, звичайно, записаних на рідних. Вражають результати конкурсу до Верховного суду. Кандидати-переможці заслуговують не лише на заборону носити мантію, а й на тюремні строки. Це судді, які ухвалювали незаконні рішення щодо учасників Революції гідності, «засвітилися» у скандалах щодо розкішного життя та ін. Серед переможців є суддя Верховного суду Валентина Сімоненко, яка після Революції гідності очолила і Раду суддів. Вона робила все, щоб негідники режиму Януковича залишилися на своїх місцях. Адвокат родин Небесної сотні, член Громадської ради доброчесності (яка вносила свої висновки щодо відповідності кандидатів у Верховні судді) Роман Маселко підсумував: «Президент є автором реформи, він давав обіцянки щодо очищення судової системи. Тому відповідальність за результати – на ньому».

І про «гуманність» суду. 11 січня 2016 р. Костянтинівський міський суд визнав невинуватим мера Дебальцевого Володимира Проценка. Його звинувачено в організації референдуму «ДНР». Вирок суду – в діях підсудного відсутній склад кримінального злочину. 12 травня 2017 р. Шевченківський суд Києва не визнав факт збройної агресії Росії проти України. 29 червня 2017 р. Апеляційний суд Києва скасував вирок заступнику командира авіаескадрильї Національної гвардії майору Роману Матолі, засудженому за сприяння терористичній організації «ДНР». Вислухавши всі аргументи, колегія судів дійшла до висновків: відсутні рішення міжнародної судової установи або отстаочні рішення судових органів України про визнання «ДНР» або «ЛНР» терористичними організаціями. Двоє російських прикордонників «заблукали» на Херсонщині, де їх затримали 30 червня 2017 р. Суд присудив їм 15 діб і 320 грн. штрафу!

Печерський районний суд м. Києва зобов’язав Генеральну прокуратуру України розслідувати напад на представників ворожого громадського руху «Український вибір», очолюваного Віктором Медведчуком – соратником і кумом президента Путіна. Підлеглих Медведчука обурило те, що 4 липня 2017 р. в Конотопі громадські активісти, зокрема з ВО «Свобода», зірвали зібрання прихильників Росії і Путіна.

Прокуратура Києва направила до суду обвинувальний акт щодо Андрія Медведька та Дениса Поліщука,  громадських активістів, добровольців-ветеранів російсько-української війни, які підозрюються у вбивстві проросійського пропагандиста і журналіста Олеся Бузини, автора численних антиукраїнських публікацій та книжок. Обвинувальний акт передали до Шевченківського суду Києва. «Потерпілими заявлено цивільні позови до підозрюваних на загальну суму 1,5 млн. гривень», – зауважили у прокуратурі. Злочини Медведька та Поліщука кваліфікують як умисне вбивство, а також незаконне зберігання зброї. Якщо їхню провину доведуть, адже є свідчення, що в час вбивства, вони були в зоні т.зв. АТО, то підсудні  проведуть за гратами від 10 до 15 років, або будуть засуджені до довічного ув’язнення. Нагадаю, Бузина поширював «руський мир», на основі чого і прийшли російські війська і смерті наших захисників. При всіх владах, в тому числі і при Порошенку, він безкарно проводив антидержавну діяльність. Як порівняння, Україна позитивно сприймає вбивство-помсту міністра Пєрацького, який керував насильствами «польського світу» в 1930-х роках, коли не було своєї держави, виконавців і підсудних – Бандеру та інших, вважаємо героями.

Депутат Оксана Сироїд зазначає, що 29 листопада, за наказом донецької поліції і прокуратури затримали Анатолія Виногродського, бойового командира, полковника, що воював за незалежність на Сході. Він продовжував боротьбу під час блокади торгівлі та захищав фермерів від рейдерства. Він –  один з очільників нинішнього протесту на вул. Грушевського. Це третє затримання із числа учасників протесту впродовж чотирьох днів. Усіх доправили до Маріуполя, де є слухняні слідчі і судді, які готові розглядати справи проти українських військових. За будь-якими статтями кримінального закону.

Скільки ж одержують платні наші судді за таку вірну роботу? Нові зарплати суддів в 200 разів вищі за мінімальні. з наступного року згідно з новим законом “Про судоустрій і стстус суддів” суддівська зарплата сягатиме 315 тис. грн. – окрім окладу, ще різного роду надбавки. Є й особлива пенсія – щомісячне довічне грошове утримання може складати до 90% зарплати. Причому не до зарплати у період перебування судді на посаді, а до зарплати нині працюючого судді. При середній пенсії в Україні 1,7 тис. грн. допускається нормальним, виплати декому пенсій у розмірах сотень тисяч гривень (у 160 разів більше нинішнього мінімуму). Віктор Пинзеник іронічно підмітив, що після цього рішення нам слід очікувати масової імміграції суддів з Польщі. Бо там оплата судді Верховного суду складає утричі менше – 105-120 тис. грн. У Чехії, Латвії, Литві вона ще менша. І економічна ситуація в цих країнах дещо інша.

Завершу цитатою зі статті колишнього редактора «ЧВ» Михайла Опиханого, поданої в перший рік президентства В. Януковича: «Риба гниє з голови. Беззаконня, вседозволеність, не правдомовність та інші ганебні ддля України речі потічками течуть згори. Створена система, яка гарнатує безбідне, розкішне життя для владоможців, інших вищих чи нижчих тузів, зате простолюдини є ніхто» – 13 серпня 2010 року. Риторичне питання: аналогії помітні?

Ярослав ДЗІСЯК

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here