Під час відвідин села Улашківці, що на Чортківщині, ЧВ вдалося почути дуже цікаву легенду від учительки місцевої школи Ганни Шевчук. Саме вона повідала нам легенду про двох закоханих.

З глибокої давнини під Ясною горою в селі Улашківці стоять два нероздільні камені. Місцеві кажуть, що то хлопець і дівчина. Стоять уже дуже довго. Один камінь вищий, а другий нижче (на жаль, його повністю поглинув грунт).

– Додому йди, бійся Бога, посоромся людей! Він тобі не пара!

– Зараз, мамо.

А одного разу мама зі злості й каже:

– А щоби-сьте каменем там стали, як я маю вас щовечора проганяти.

То скаменілі хлопець і дівчина. Файні були обоє й красно любилися та про весіллячко замишляли. Кожен вечір вистоювали коло воріт. А мама дівчини щоразу сварилася:

І стали кам’яними фігурами обоє закохані. Заніміли у своїй скорботі та любові.

– Жеби-сь, мамо, знала, як рідних дітей проклинати, – говорили сусіди.

Правда це чи ні, достеменно нікому невідомо, але на нинішній день на поверхні видніється лише парубок, а дівчину поглинув грунт від жалю за тим, що не відбулося таке омріяне весілля…

Максим ОГОРОДНИК,

фото автора

Comments

коментарів