У вівторок 27 лютого в місті Чорткові у приміщенні районного будинку культури відбувся вечір пам’яті «За Бога, за Україну!» приурочений пам’яті Матері-Ігумені Йосифи (Олени Вітер).


Організаторами цього вечору пам’яті стали місцевий краєзнавець Юхим Макотерський та начальник відділу культури, туризму, національностей та релігій Чортківської райдержадміністрації Галина Чайківська. Юхим Фотійович розповів присутнім про долю Олени Вітер, яка під час війни у Львові переховувала дітей керівників українського підпілля, зокрема члена Проводу ОУН Дарії Ребет, командира УПА-Захід Олександра Луцького та багатьох єврейських дітей.

Олена народилася у 1904 році в селі Миклашів на Львівщині. Її батьки — гімназійні професори Василь та Марія. Дівчинка виростала в національно змішаній родині (мати була полькою), але саме сімейне виховання стало основою її патріотичного світогляду. Олена завжди вважала себе українкою, хоча до 13 років жила з батьками в Австрії.
Отримавши хорошбазову освіту в гімназії, у 1921 році вона стає студенткою медичного інституту. Але вже незабаром її життя різко змінюється — того самого року помирає її батько, а наступного Олена залишає навчання і подається в монастир.

У 1932 році сестра Йосифа (таким було монаше ім’я Олени Вітер) стала ігуменею, тобто настоятелькою Якторівського жіночого монастиря. Молоду (а їй було лише 28 років!) і активну монахиню підтримував сам глава греко-католицької церкви митрополит Шептицький.

11 червня 1940 року чекісти прийшли за Оленою Вітер. Для ведення слідства затриману відвезли в найстрашніше на той час місце у Львові — в тюрму на колишній вулиці Лонцького. Слідство тривало майже півроку.

За радянськими документами, її було розстріляно. Насправді ж Бог порятував її від жорстокої розправи. 24 червня 1941 року начальник тюремного управління НКВД у Львівській області Лерман звітував, що на виконання наказу керівництва із 1355 приречених до розстрілу вирок уже виконано щодо 924. Олені вдалося врятуватися, тому що більшовики нагально відступили зі Львова.

З другим приходом совітів, 12 квітня 1945 року о 7-й ранку до монастиря студитів у Львові прибула опергрупа НКВД. Слідство тривало до 9 квітня 1946 року. Олена Вітер не визнала звинувачень у підготовці вбивств, однак вони все одно потрапили до обвинувального висновку. Суд відбувся в Києві 27 квітня.

Сестра Йосифа вийшла на волю 29 березня 1956 року, відбувши в ув’язненні 10 років, 5 місяців та 17 днів. На цьому закінчується чотиритомна справа на Олену Вітер — монахиню, члена ОУН, людину, котра рятувала інших у страшні часи. Але на цьому не закінчилося її життя — сестра Йосифа прожила ще довгих 32 роки.

Решту свого життя вона прожила у містечку Скалат на Тернопіллі. Тут вона знову, як і в часи своє молодості, організовує підпільний жіночий монастир. І до останніх днів свого життя вона чинила людям добро. Олена Вітер – сестра Йосифа – померла 15 листопада 1988 року, не доживши менше року до виходу греко-католицької церкви з підпілля, похована у Львові на Брюховецькому цвинтарі.

Олена Вітер заслуговує на нашу шану і пам’ять як людина, котра доклала чимало зусиль до обох справ, і, найважливіше, як людина, котра чинила добро навіть у найстрашніший час.

Детальніше про життя Олени Вітер можна прочитати у книжках «За Бога, за Україну», упорядник професор Ніна Вівчаренко, «Іван Ремболович» Романа Коваля та інших.
Одночасно із вшануванням пам’яті Олени Вітер військовий комісар Чортківського об’єднаного міського військового комі-саріату, полковник Леонід Підручний зачитав витяг з наказу про нагородження орденом Президента України «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за участь в антитерористичній операції солдата, навідника кулеметного віддлення протитанково-кулеметного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини А2896 І.В. Сторчака. Орден вручено мамі загиблого Героя України. Наступним військовий комісар Леонід Підручний за підтримання постійної бойової готовності, безкорисно надану допомогу та з нагоди відзначення 29-ої річниці виведення Рядянських військ з Афганістану, допомогу воїнам АТО, стійку громадську позицію та волонтерство нагородив військовозобов’язаних запасу та у відставці Чортківського об’єднаного міського військового коміса-ріату пам’ятним знаком «Патріот України» наступних: Івана Вівата, Михайла Заблоцького та Михайла Чорнія.

Максим ОГОРОДНИК,
фото автора

 

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here