В умовах конфлікту з польськими військами один з найважливіших завдань уряду ЗУНР було формування боєздатної армії, спроможної відстояти незалежність республіки. Це завдання ускладнювалося тією обставиною, що серед українців, які служили в австрійській армії, не було старших офіцерів з досвідом організації військових частин та планування операцій. Уряд ЗУНР звернувся за допомогою до УНР, яка рекомендувала для роботи з організації регулярних військ ЗУНР – Української Галицької Армії –генерала М. Омеляновича-Павленка і полковника С.Мишковського. у своїй діяльності вони спиралися на офіцерів-галичан, залучаючи до військового будівництва також офіцерів інших національностей – австрійців, німців, угорців, хорватів, чехів та інших, яким в умовах розвалу імперії загрожувало безробіття.

Загальна мобілізація і формування нових військових частин відбувалися швидко та організовано і до весни 1919 року у складі УГА, що офіційно існувала з другої декади грудня, було понад 100 тис. чол., у тому числі 40 тис. таких, що брали безпосередньо участь у бойових діях.

Населення краю активно відгукувалось на заклик створювати галицько-українську армію. Основний контингент створили вихованці молодіжних спортивно-громадських організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт». Тільки з невеликого села Старої Ягільниці вояками УГА стало понад 30 добровольців. Серед них директор школи Іван Цибульський, який мав військове звання хорунжого, чотарі Тимко Запотічний, Павло Тильний. Ченкалюки на захист України послали двох синів – Івана та Стефана, Юркови – Івана і Петра. Добровальцями також були Гнат Ревуцький, Григорій Бліоус, Михайло Тильний, Олексій Червоняк, Григорій Гордій, Дмитро Шевчук, Ілько Базишин, Андрій Яремко, Павло Антонишин, іван Петришин та інші. Збереглося фото, на якому залишилася всі вони.

Добровольці уславились як сміливі, хоробрі вояки. В одній із своїх пісень вони співали, за що воюють:
За Україну, за її волю, За честь і славу, за народ!

Їх героїчний бій з поляками увійшов в історію під назвою Чортківська офензива. В боях за Білочортківську залізничну станцію загинув наш земляк Ігнатій Ревуцький, який похоронений у рідному селі. Героїзм, любов до рідної землі, самопожертва – це живий урок для нинішніх і прийдешніх поколінь. Актив села, сини і внуки вояків УГА увічнили пам’ять борців за волю України.

Юхим МАКОТЕРСЬКИЙ,
Почесний громадянин
м. Чорткова

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here