«верховна рада скасувала вихідний день другого травня»

Другого травня 1986 року. Чорний ліс. Ми ще нічого не знаємо. Вихідний настрій окроплює теплий сонячний дощ. Відразу видно сірі плями на помідорах і ще по весняному блідих плечах малечі.

Звечора, вже панічно вимиваєм себе і житло. Під вікном спальні дико верещить гейгер.

Особливо ретельно полощуть Київ.

Яка там сесія? Думкою дома – де жінка, діти.

Сашко – мій однокурсник з пожежної служби, ще не ліквідатор, але вже не тішить нас дотепними оповідками.

Вмираємо помаленьку…

Перше – перші, потім решта.

Ярослав СВИСТУН

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here