У «ЧВ» привернула увагу обгрунтована стаття п. Ярослава Свистуна «Тож звідки назва Чорткова». Нещодавно, студентка ІІ курсу Чортківського коледжу економіки та підприємництва ТНЕУ Ангеліна Григоришин підготувала реферат про наше місто, значна частина якого стосується і доповнює означену тему. Пропоную вашій увазі.

В польських публікаціях наводиться саме шляхтич Чартковський, який став власником Чорткова. Але прізвище цього шляхтича зовсім не походить від слова “чорт”, а грецького “чарті”, що означало папір або грамота. Однак не слід забувати, що прізвища шляхта часто переймала від назв набуваних або одарюваних за певні заслуги посесій (земельних маєтків, поселень), які ставали родовими. Отож, найдавніша назва міста Чартковіце.

Поширеним також є припущення, взяте із практики топонімічних досліджень. Адже назви топографічних об’єктів, характеризуючи особливості названих ними місцин, дуже часто ставали назвами міст і сіл. Слід віддати належне характеристиці, даній Поділлю і особливо подільським річкам знавцем західноукраїнського регіону П.Т. Ващенком, який відзначив, що переважна більшість подільських річок (до яких належить і Серет), особливо в середині течії та у верхів’ях, заболочена. Для таких надрічкових ділянок характерна і специфічна болотна рослинність, передусім багато видів очерету, який у місцевих діалектах зберіг архаїчну форму назви – черет, ще до настання падіння так званих слабких приголосних, котре відбулося у мові східних слов’ян в X ст., повинна була закономірно мати форму черьт (черть).

Отож, не від міфічного чорта, а. як видно, від реального очерету / черьту в мові місцевого східнослов’янського поселення ще до X ст. виникла назва зарослої очеретами характерної заплави Серету. Отже, Черетова долина, що передавала своє ім’я поселенню, а потім і місту, яке тут склалося.

Щодо питання походження самої річки Серет, на берегах яких розташований Чортків, то воно теж не знайшло собі єдиного тлумачення. Мабуть, воно може бути цілком задовільно розв’язане прирівнянням до тієї ж основи, із якої виводиться і назва Черетової долини та розташованого у ній Чорткова. Назви малих і середніх річок, до яких належить Серет, як правило, утворюються на місцевій мовній основі і найчастіше характеризують засоби тієї ж основи деякі особливості самої річки або околиці, у якій вона протікає. Мабуть, і в нашому випадку слід рахуватися з тим, що і назва Серету повинна би виводитися із слов’янської основи, яка визначала такі особливості.

У пошуках особливості, означення якої могло б послугувати для утворення на матеріалі місцевих східнослов’янських діалектів річкової назви Серет, допомогли нам ті ж джерела, у яких ми знаходили підстави для встановлення походження назв Черетової долини і самого міста Чорткова, оскільки згадані об’єкти і річка становлять по суті деталі одного і того ж природничо-географічного регіону. Так, значне співпадання звукової форми власної назви Серет із згаданою вище назвою очерету – черет, ми схильні витлумачити тією ж генетичною близькістю співставлюваних назв, із яких назва річки внаслідок відомої консервативності топонімів та гідронімів, на яку свого часу чи не вперше звернув увагу дослідників О.О. Реформатський, донесла до нас давнішу форму назви цього ж черету – Серет.

Наведені приклади дають підставу вважати, що саме внаслідок фонетичної еволюції із давнішої назви очерету-серету утворилася й відома усім східнослов’янським мовам стародавня форма назви тієї рослини – черет. Очевидно, саме така найархаїчніша форма очерету й послугувала для утворення назви зарослої очеретом річки Серет, а “пізніше її форма черет – для закріплення назви урочища Черетової (Черьтової) долини, пов’язуючи з нею, як видно, не без підстав, і походження назви міста, що тут склалося.

 

Ярослав ДЗІСЯК, викладач ЧКЕП ТНЕУ

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here