В той час, як тільки почалось АТО, на кожному кроці цей різновид війни інтенсивно обговорювали. А ще більше про доцільність такої операції і про те, як певніше її називати, сперечалися у коментарях соціальних мереж. Не бачить нічого доброго в цій гібридній війні, як і взагалі у воєнних діях, й позивний Маестро, відомий краянам як Олександр Кухта.

Людські втрати, зламана психіка, каліцтва, понівечені людські долі – ціна будь-якого роду воєн та військових протистоянь. Зрозумілою є для пана Олександра і позиція пересічного українця, який не поспішає їхати в АТО, а воліє з мирної землі допомагати всіма силами тим, хто відважніший, тільки б спільними діями досягнути миру. І, за словами пана Олександра, це свідчить про те, що «нація не перевелася. Не може бути так, щоб все населення було воєнно налаштоване. Тоді нація піде на загибель. Мусить бути й хтось на мирній землі, хто б вирощував хліб, обробляв землі», тобто робив усе для того, щоб нація, особливо в умовах військових протистоянь, не загинула, а розвивалась.

Щодня перед свідомістю українця постає одне і те ж питання: коли це закінчиться? Коли настане мир? Оскільки АТО триває вже надто довго… Що ще ми можемо зробити, щоб увесь цей жах припинився?

– Вже четвертий рік триває ця війна, чи АТО, чи як її назвати… немає ніякої різниці, – впевнений позивний Маестро, –  бо це те, що відриває людей від сімей, калічить або вбиває їх. Нічого доброго у цьому немає. Наразі йдеться тільки про те, щоб довести цю справу до кінця і не допустити з того боку людей далі границь АТО, де мирно проживають люди.

Волонтерської допомоги, якої маємо вдосталь, нажаль замало для  того, щоб втримати кордони. Тому, на думку позивного Маестро, ми мусимо продовжувати йти на ті території і переживати все, що там відбувається.

– Звертаюся до тих хлопців, які вже були на цій війні і вернулися звідти та знають як себе поводити, щоб не загинути, не потрапити у полон. Вони потрібні там тим молодим людям, які щойно прийшли на війну, щоб передати їм свій досвід. На погляд позивного Маестро: «Не НАТО чи війська Євросоюзу мають нас вчити, чи бути там, оскільки ця війна – гібридна. Ми не воюємо, а лише тримаємо оборону. І це теж сприяє тому, щоб по-дурному через повномасштабну війну не загинути нашим побратимам».

«Ціль будь-яких дій на підтримку наших людей, що в АТО, – це довести цю справу до завершення. – Вкотре озвучує позивний Маестро. – Не може ця війна тривати вічно. Люди, особливо ті, хто на передовій, втомились від війни». Просто і впевнено, дещо із смутком каже пан Олександр, що хлопцям «хочеться спокою, як і колись піти на рибалку, посадити картоплю, жуки в кінці кінців покропити».

Як не дивно це усвідомлювати, проте в умовах сучасного розвитку, де так цінуються зміни, хлопці із передової мріють про банальні речі. Не потребують ані сучасних технічних новинок, ані максимального комфорту, а лише тихого мирного життя, яке, як завжди, хочеться вірити, для всіх нас настане зовсім скоро.

Леся ПИНЯК

Не так нам важко там, як важко тут,

жінкам та матерям, які синів, чоловіків спровадили в дорогу,

чекаєте, коли ж вони прийдуть,

і все частіше молитеся Богу,

новини дивитесь, і піт холодний йде,

і про загиблих знову заявили.

чому не дзвониш? де ти, синку, де?

нема терпцю, нема вже більше сили.

 

чому ти плачеш? – запитав малюк,

а що сказать, як сльози пояснити?

але не можна опускати рук

заради них потрібно жити.

 

Але я вірю, Бог на світі є,

ще буде сміх, кохання, квіти,

вертайтеся скоріше ви до нас –

чоловіки та наші діти.

Маестро

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here