У 2012 році до Закону України «Про відходи» додали пункт «і», яким «забороняється з 1 січня 2018 року захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів».

«Сортування відходів – механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями, технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації чи видалення» – зазначено у законі.

Світлина від Чортківський Вісник.

До речі, чи всі українці знають, що вони є власниками сміття? Ймовірно, про це знають власники приватних будинків. Мешканці багатоквартирних будинків вважають, що вони власники сміття лише до моменту його винесення у прибудинковий контейнер, а після цього непотріб стає державним. А це помилкова думка.

Стаття 9 говорить: «Суб’єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава».

Але, окрім прав, кожен українець має і обов’язки щодо поводження з відходами. У статті 15, сказано, що громадами мають «вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів». А в пункті «в» говориться про те, що громадяни мають «виконувати інші обов’язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами».
Приклад виконання нового закону існує й у Чорткові. Колишній військовий Валерій Саварин уже з 2000-го року, переслідуючи екологічну мету сортує сміття, забирає його із магазинів, після чого відправляє на сміттєпереробні заводи. Кілька років тому ми писали про нього, проте під іншим ракурсом. Та сьогодні знайомимо із його прикладом екосвідомої особистості, якою міг би бути кожен з нас.

Чоловік розповідає: «Біля 6-ї школи відкрив маленький пункт прийому склотари та макулатури. Маю одного помічника – він теж колишній військовий, замість ноги має протез. Проте з пенсією розміром з прожитковий мінімум прожити неможливо».
Проходимо до нього на подвір’я, майже усе подвір’я заставлене склотарою: «Усі ці бутилки йдуть знову на заводи. Їх приносять переважно пенсіонери та «певна» категорія людей, у яких немає іншого заробітку. Ними, мабуть, більше керує матеріальний заробіток, аніж екофактор» – додає чоловік.

Усі комірки та підсобні приміщення на подвір’ї закладені картоном, посеред гаражу яскравий спресований куб із алюмінієвих бляшанок, ще один – із плівки.

«По всьому місту ще за Билиці я встановив, виготовлені за власні кошти, контейнери для пластикових відходів. Допоки сміття забирав ККП, проблем із збором пластику не було. Відколи сміття забирає ПП «Катруб», я не маю майже що уже після них збирати. За словами очевидців, працівники цього підприємства змітають усе в одну вантажівку, не сортуючи сміття. Потім вивозять не на сміттєпереробний завод, а на звичайне звалище, де цигани з мішками вибирають пластик» – продовжує розповідати чоловік.
«Хочу запросити усіх мешканців ставати активними учасниками чистоти своєї оселі, вулиці, міста. І сортувати сміття, здавати на пункти прийому, таким чином заробляючи копійку на власній екобезпеці. Якщо комусь потрібно здавати велику кількість картону, плівки, бляшанок, склотари, то мій номер – 073-432-20-96. Усі закони і передумови для сортування є, бракує свідомості.

Але наголошу, не лише матеріальність має цікавити нас при здачі бутилок чи картону у прийомник. Перш за все – бажання жити у чистому краї, домівці, не маючи жодних проблем із здоров’ям».

Цікавилася Мар’яна ПОЛЯНСЬКА

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here