Маловідомі факти про Степана Бандеру

“Москалю, згадай, коли ти випивав у новорічну ніч, ти святкував день народження Степана Бандери».

Провідник Організації українських націо­на­лістів народився 1 ­січня 1909 року в селі Старий Угринів – тепер це Калуський район Івано-Франківської ­області.

  1. Бандера ніколи не ходив до школи.

Дитинство майбутнього провідника ОУН припало на Першу світову війну, коли школи в селах не діяли. Окрім того, хлопець хворів на ревматизм суглобів, тому не міг нормально ходити. ­Попри це 10-річним зміг вступити до Стрийської гімназії. А на четвертому році навчання вже давав лекції гімназистам.

  1. До першого арешту 1934 ро­ку Бандеру близько десятка разів затримувала поліція.

Уникнути розправи допомагали, зокрема, й акторські здібності. Його співмешканець Григір Мельник згадує літо ­1931-го. Тоді ОУНівці в центрі ­Львова застрелили Євгена Бережницького, поліційного донощика. Влада затримала сотні українських студентів. Зокрема Бандеру. “При першому переслуханні його запитали, чи знає він, за що його арештовано, — пише Мельник. — Степан тільки здвигнув плечима: мовляв, звідки йому це знати, але як треба, то треба. Тоді його поінформували, що ось українці замордували порядну людину Бережницького. Степан з удаваним задоволенням сплеснув долонями і з усмішкою висловив свою опінію: “То мусили бути мурові хлопаки! Ви знаєте, що то був за хрунь?” Переслухуючі поглянули на себе, здвигнули й собі раменами і по короткій шептаній розмові відпустили Степана як до нічого не причасного.

  1. У 27 років поляки засудили Бандеру до двох довічних ув’язнень.

Підсумком підпільної діяльності стали два гучні процеси, що відбулися у Варшаві та Львові в 1935–1936 роках. Їх назвали “справою Бандери та товаришів”. У Варшаві Бандеру засудили до смертної кари. Згодом її замінили на довічне ув’язнення. У Львові він отримав ще один довічний присуд.

Коли Бандеру – тодішнього крайового провідника ОУН на Західній Україні – ввели до залу суду, підсудні встали і привітали його традиційним окликом “Слава Україні!”.

Спантеличені оборонці, судді та присяжні теж встали.

  1. П’ять в’язниць.

“Я сидів у в’язницях “Свєнти Кшиж” коло Кельц, у Вронках коло Познаня і в Берестю над Бугом до половини вересня 1939 року, – пише Бандера в автобіографії. – П’ять і чверть року я просидів у найтяжчих в’язницях Польщі, з того більшу частину – в суворій ізоляції. За той час провів три голодівки: по 9, 13 і 16 днів. Одну з них спільно з іншими українськими політичними в’язнями, а дві – індивідуально, у Львові й Бересті.

  1. Гроші на втечу з тюрми дала американська діаспора.

У травні 1938 року в Роттердамі радянський агент вбиває провідника ОУН Євгена Коновальця. Харизматичний Бандера – найкраща кандидатура на його посаду. В цей час він перебуває у в’язниці міста Вронки – за 9 км від польсько-німецького кордону. Роман Шухевич організовує втечу майбутнього провідника. Кошти на це – 50 тисяч злотих – виділяє українська діаспора в США.

  1. Брати загинули від рук нацистів, а сестри відбували покарання в радянських таборах.

Під час радянської окупації Бандера двічі намагався вивезти батька-священика і трьох сестер з України. Проте отець Андрій передав через зв’язкового: “Від втечі з краю відмовляюся, народ залишити не можу”. Більшовики розстріляли його в Києві 10 липня 1941 року. Сестер ув’язнили.

Двоє братів – Василь та Олекса – загинули в концтаборі Аушвіц у липні 1942-го. Василя побили, а потім дали смертельну ін’єкцію в таборовій лікарні.

  1. У нацистських концтаборах підтримував конкурентів-“мельниківців”.

В лютому 1940 року відбувся розкол ОУН. Більш радикальна частина націоналістів підтримала Степана Бандеру. Помірковані – Андрія Мельника. Згодом гестапо ув’язнило обидвох керівників.

  1. Наталя Бандера до 13 років не знала, що її батько – провідник ОУН.

Після війни за Бандерою влаштують полювання радянські спецслужби. До 1948 року сім’я шість разів змінювала місце проживання. Зокрема, мешкали в одинокій хаті без води й електрики на краю лісу. Пізніше переїхали до Мюнхена під вигаданим прізвищем Попель. Наталя Бандера випадково дізналася, ким насправді є її батько: “У 13 років я почала читати українські газети, і читала там багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних обсервацій, постійної зміни прізвища, як теж через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговоривя, то я вже була певна, що Степан Бандера – то мій батько».

  1. Про своє вбивство дізнався напередодні.

Проте Бандера відмовився від супроводу охорони. ­Наступного дня агент Богдан Сташинський застрелив його з пістолета, наповненого отруйним газом.

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here