Усім, хто проходив повз костел, мабуть уже відомо, що на подвір’ї Домініканського костелу св. Станіслава тривають археологічні розкопки. ЧВ давно спостерігав за розкопками, та поцікавитися вирішив лише зараз. Чому, читайте далі.

Володимир Добрянський, археолог, який керує розкопками, розповів:

«Дочірнє підприємство Охоронної археологічної служби України «Подільська археологія»(директор – Богдан Строцень) з Тернополя отримали замовлення від отців-домініканців отримали замовлення на розкопки зруйнованого римо-католицького монастиря. Сьогодні ми знаходимося на стадії дослідження. Перш за все маємо чітко натрапити на самі споруди колишнього монастиря. А вже згодом будуть прийняті якісь рішення. Варіантів багато: можливо законсервують об’єкт(як прийнято на Заході), можуть реставрувати, відкрити музей абощо.

Ці руїни в майбутньому стануть пам’яткою історії та архітектури. В деталях ще нічого не відомо. Після дослідження усе стане відомо. Скільки триватимуть дослідження, не відомо. Все залежатиме від погодних умов.

Стіни монастиря проходять вздовж задньої огорожі, одна стіна під житловим будинком, що розташований вище по вулиці, ще одна стіна тягнеться далеко аж в глибину подвір’я швейної фабрики. В цих розкопках є різні нюанси: знаходимо деякі деталі, що на плані не були вказані.

Але хочу спростувати чутки: таке, як цінні речі, різне золото, поховання Гольського чи будь-кого іншого – це усе вигадки. Ми розкопуємо лише рештки монастиря!

Всі деталі покаже, виключно, лопата. Перші висновки – підлога монастиря і залишки стін збереглися досить таки непогано».

Також ми поспілкувалися із представником сторони замовника, настоятелем костелу отцем Іринеєм. Він розповідає:

«Хочемо зараз подивитися, що там зараз і як. Можливо там є якісь крипти, підвали, цього ніхто з нас не знає. Напевно буде музей. Чи буде він під відкритим небом, ще не знаємо. Скоріше за все – буде якесь накриття. А перша мета – подивитися, що збереглося, як воно було. Якщо є якийсь вхід у підземелля, то стовідсотково буде музей. А так, то подивимось. З благословення влади Доміканського ордену маємо таку справу, яка, сподіваємося, виявиться благородною».

Дещо з історії Костелу Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава.  Вперше зведено у 1610 року для кляштора (монастиря) домініканців. Костел і сьогодні виглядає як оборонний, а в давні часи ще й був оточений високими оборонними мурами з баштами, залишки яких і досі збереглися з тильного боку храму. То ж під час численних нападів татар за храмовими мурами переховувалося місцеве населення. Перші особи Польщі неодноразово відвідували кляштор. У 1663 році Чортків відвідав, взявши участь у Літургії в костелі, король Ян Казимир, що прямував походом на Смоленськ. А у 1683 році в монастирському костелі побував наступний польський король – Ян ІІІ Собєський.

Наприкінці XIX століття виникла потреба у новому, більш просторому храмі. Старий костел з частиною мурів частково розібрали, а на його місці стараннями Яна Саса-Зубжинського, польського архітектора, професора Краківського університету, на початку ХХ століття постав новий величний храм у стилі надвіслянської готики, який прикрашали скульптури святих, виготовлених майстрами Чеславом Стовпом та Діаманом Станкевичем.

У 1914 році російські війська зняли та вивезли дзвони. Залишився лише один, найбільший, який окупанти не змогли зняти. Але і його через 3 роки вивезли німці, розбивши на частини і знявши. За два роки дзвони повернулися на своє місце. Совіти виявилися більш жорстокішими: у 1941 році перед наступом німців костел і монастир підпалили, а майже всіх отців і монахів-домініканців замордували на околиці Чорткова. До 1946 року костел ще певний час належав римо-католикам. У 1947 році його передали православним, а у 1959 році перетворили на склад міськторгу. Наприкінці 80-х років храм все ж таки повернули домініканцям (Андрій Бондаренко).

Маємо сподіву, що невдовзі у Чорткові матимемо унікальну можливість – стати відвідувачами не лише домініканського костелу, але й музею.

Дізнавалася Мар’яна ПОЛЯНСЬКА,

фото авторки

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here