Я – мама, яку у нашій країні називають багатодітною. Так, у мене дітей більше, ніж два, а саме двоє старших синів (5,5р. і 3,5р.) та маленька піврічна донечка. І мене часто запитують, як це – бути мамою, коли дітей у тебе троє. Отож, поділюся своїми буднями.

З появою кожної дитини важливість кожного дорослого і малого в сім’ї зростає. Чим більше дітей, тим більше кожному з батьків зусиль і часу потрібно їм віддавати, тому внесок у розвиток сім’ї як мами і тата, так і всіх, хто допомагає, має дуже велике значення. Діти мотивують розвиватися більше і якісніше.

Ми перестали «чекати, коли стане легше» і більше не розглядаємо життя в категорії легко/важко. Хороший результат завжди вимагає немалих зусиль, а це нас загартовує і робить гнучкими та сильними.

Що таке час? Це не кількість, а якість.

Цінуються найпростіші життєві моменти: чашка гарячого чаю чи кави, п’ять повних хвилин спокою і хоча б три повних години нічного сну, обід у бабусі, який, головне, готувала не я і так далі. Про це згадує чи не кожна мама, і це – свята правда.

Я знаю як спить заєць під кущем. Особливо, коли діти хворіють.

Я точно знаю, що кінець світу – близько. Він настане днів так через три, якщо не прати, не готувати і не прибирати вдома.

Будучи «в темі», часто згадую слова дідової кози із казки: «бігла через грабельку, вхопила водиці крапельку, бігла через місточок…

Я точно знаю, що всі діти – різні. Якими б одинаковими їх не бачили садочок, школа, держава та інші.

Таке ніжне і миле слово «мама» з роками викликає одночасно різні почуття та емоції, але не зменшує почуття любові до дітей.

Важко пригадати, уявити собі, як це «бути наодинці з собою». Це взагалі можливо?
Частенько фіксую у себе думки, що старість хочу провести десь на безлюдному острові і тихенько виловлюю їх із підсвідомості, щоб, не дай Бог, не стали реальністю. Майже щодня мимоволі дякую всім винахідникам і тим, хто їм допомагав, за пральну машинку-автомат, холодильник, кухонну плиту, воду у крані і кран у кухні, ванній і ще за багато інших побутових речей, які суттєво спрощують життя, особливо, матерям маленьких дітей. За підгузники – окрема подяка. Зараз ці зручності доступні практично всім і в нашій країні також. Тому мушу визнати, що в умовах сучасного світу жити, а, тим більше, доглядати за маленькими дітьми, набагато легше, ніж це було ще якихось півстоліття тому.

Ми йдемо до Європи, переймаємо її цінності, і все ж надіюся, що на сторінках наших словників слово «мама» назавжди залишиться жіночого роду і не поповниться новим змістом, а звично коротко означатиме ласкаве називання матері й звертання до неї.
У світі, де «хто ми є? усі усім мільйони» близьке ліричне «а хтось комусь однісінький один» нагадують про те, що мама – це завжди важливо.

Бути багатодітною мамою – справа жертовна навіть у випадку свідомого вибору такого материнства. І «якби не…», а їх таких багато, то ця справа була б набагато важчою. Тим не менше, ми радіємо, що стали батьками трьох пар щасливих усміхнених оченяток і дали можливість своїм дітям спробувати, що це таке – жити.

Леся ПИНЯК

Comments

коментарів

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here